Одягнути форму міліціонера Іван Боднар мріяв завжди, але найбільше було бажання допомагати людям. Саме після закінчення Чернігівського юридичного технікуму йому вдалося реалізувати задумане.

 

 

Службу в органах внутрішніх справ Іван Йосипович розпочав дільничним офіцером. На цій посаді пропрацював 13 років. Щоденна допомога громадянам та вирішення найрізноманітніших життєвих ситуацій – саме цим переймався чоловік найбільше.

 

Окрім спілкування з населенням, дільничний має широке коло функціональних обов’язків – від профілактичної роботи і до розкриття злочинів. Поліцейський пригадує, як вперше в житті йому довелося витягти зброю з кобури. Він зі співробітниками затримав зловмисника, який знаходився в республіканському розшуку.

 

- Того дня я перебував в складі слідчо-оперативної групи. Ми отримали виклик інформаційного характеру від неповнолітнього тернополянина. Хлопчик повідомив, що побачив біля вхідних дверей своєї квартири підозрілого чоловіка, який помітивши його втік, - пригадує правоохоронець. - Ми одразу виїхали на місце події.

 

Як з’ясувалося при перевірці, підліток не зміг відкрити вхідні двері, бо незнайомець, намагаючись потрапити до квартири, пошкодив серцевину замка. Поліцейські одразу зрозуміли, що працювали квартирні злодії. Мешканці багатоповерхівки описали прикмети двох невідомих, яких бачили біля будинку. Обстежуючи прилеглі території, правоохоронцям вдалося виявити лише одного з них.

 

- Інтуїтивне чуття підказало, що все ж слід повернутися до під’їзду, де вперше помітили зловмисників та перевірити усю сходову клітку. Я піднявся на 9 поверх і таки виявив підозрюваного. Він сховався в технічному приміщенні, - пригадує офіцер. - Мені вдалося самостійно затримати домушника.

 

Вже згодом, у відділку поліції, слідчі встановили, що чоловіки причетні до двох квартирних крадіжок у місті. При проведенні поверхневого огляду в крадіїв виявили викраденні цінності.

 

В 2013 році, набравшись досвіду, 37-річний правоохоронець зайняв посаду слідчого Тернопільського відділу поліції. Напрямок його діяльності – злочини, пов’язані з квартирними крадіжками. Спочатку, як зізнається, нова професія давалася важко, адже довелося стикатися з зовсім іншою специфікою роботи. Стати професіоналом допомогли досвідчені наставники.

 

- Слідчий працює з процесуальними документами і саме від нього залежить подальша доля підозрюваного, - каже Іван Боднар. - Він повинен досконало знати законодавство, вміти спілкуватися з людьми та не забувати про логічне мислення. Велику роль відіграє й психологія, за допомогою якої можна й потрібно вивчати як потерпілих, так і зловмисників. На новій посаді мені дуже пригодилися навики, які я здобув, працюючи дільничним.

 

Іван Боднар, пригадує злочин, що найбільше закарбувався в пам’яті. Слідчому вдалося розкрити крадіжки, які скоїли в Тернополі гастролери з Запорізької області. Крадії обкрадали крамниці хутряних виробів. Поліцейський зазначає, що зловмисники відзначилися своєю нахабністю, адже потрапляли до середини торгових закладів, розбиваючи скляні вітрини. Однак втекти з краденим хутром їм не вдалося.

 

Розслідуючи часом заплутані кримінальні провадження, правоохоронець не шкодує сил та часу, аби об’єктивно розібратися в ситуації. Розповідає, що тепер завдяки різним технічним інноваціям зловмисники обирають нові, досить складні способи скоєння квартирних крадіжок. Бували й такі випадки, коли господарі навіть одразу не помічали, що в помешканні побували сторонні. Крадії настільки майстерно виконували свою справу, що лише через декілька днів після злочину потерпілі виявляли відсутність грошових коштів та цінностей. Зросла останнім часом кількість злочинів, вчинених неповнолітніми.

 

- Здебільшого криміналити починають діти, батьки яких перебувають на заробітках. Така молодь швидко звикає до дармових грошей, тож коли закінчується готівка або родичі перестають давати їм гроші, перше, що приходить їм на думку - це легка нажива.

 

Слідчий зізнається - роботу свою любить, але вона потребує багато самовіддачі й сил. Нерідко доводиться жертвувати дорогоцінним часом, задля того, аби максимально якісно виконати поставлені завдання. Відпочивати від важких робочих буднів Івану допомагає його сім’я. Майор поліції виховує двох діток: 7-річну Дар’ю, та 5-річного сина Олександра. Чоловік розповідає, що йому пощастило з дружиною, адже вона як ніхто його розуміє. Жінка за професією – юрист, тож знає, з якими труднощами у роботі повсякденно стикається чоловік.

 

- Коли діти виростуть й виявлять бажання служити в правоохоронних органах я обов’язково їх підтримую, адже саме так було у моїй сім’ї, - каже Іван Йосипович. – Першим, хто схвалив мій вибір одягнути форму міліціонера був батько, хоча й мати намагалася мене відмовити.

 

Іван Боднар вважає, що кожна професія повинна приносити людині задоволення. Тоді вона буде не лише ефективною, але й приноситиме користь суспільству.