Назарій Паламар – так звати героя нашої історії. 23-річний старший сержант поліції в добровольчому батальйоні з перших днів його створення. Липень 2014 року – найгарячіша пора на Сході України, та 19-річний Назар твердо вирішив, що він разом з іншими боронитиме свою батьківщину від російського агресора. В батальйоні був наймолодший, але нарівні зі старшими та досвідченими виконував покладені на нього завдання.

 

Ротація за ротацією хлопець набував досвіду служби в правоохоронній системі і два місяці тому став поліцейським роти поліції особливого призначення. За цей період встиг отримати звання старшого сержанта поліції, та найвизначніша подія була попереду. Він мріяв про цей день довгих два місяці там, на Сході, планував, хвилювався, щоб кохана після тривалої розлуки не відмовила.

 

 

Втома на звалювала з ніг після довгої дороги, як зазвичай. Настрій піднесений, усі в тремтливому очікуванні дійства. І ось – службовий автобус прибуває до кінцевого місця призначення. Вона –його  кохана Марічка  є серед інших. Зібратися з духом і сказати не тільки, що він дуже сумував за нею, а й вимовити ті найважливіші слова від яких залежатиме їхня подальша доля. Товариші то жартують, то  підбадьорюють.

 

Квіти, шампанське і таке очікуване «ТАК». Оплески, вітання. Такого радісного повернення з відрядження ще не було.