Сила, що об'єднує: на Тернопільщині ветерани війни провели зі школярами спортивний товариський турнір
На спортивному майданчику у Великогаївській громаді військові та поліцейські, які повернулися з фронту з пораненнями й ампутаціями, зустрілись з місцевими школярами. Петанк, волейбол сидячи, армреслінг й стрільба з лука стали простором підтримки, реабілітації та спілкування.
Захід організували жителі громади спільно з ветеранським простором "Незламні духом", аби залучати захисників до адаптивного спорту та активного життя.
"Ми намагаємося разом з членами ветеранського простору "Незламні духом" залучати ветеранів з громад до ветеранського спорту, до адаптивних видів спорту, до активностей, витягувати ветеранів з їх теплих домівок, пропагувати активний спосіб життя. Ми бачимо, як це допомагає, тому намагаємося розказувати, показувати й залучати нових учасників",- розповів провідний консультант ГУНП у Тернопільській області Олексій Горб.
Цього дня у школі села Великі Гаї було людно, як ніколи. Учні зустрічали військових оплесками, а у залі панувала атмосфера вдячності та поваги. Сільський голова Олег Кохман наголосив, що громада пам’ятає свою історію боротьби та своїх героїв.
"Велика подяка вам, козаки, що зберегли нам країну і ви, незламні духом, сьогодні будете показувати майстер-класи для наших діток, тому що ви - теперішнє майбутнє нашої країни й показуєте приклад, якими повинні бути наші українці. Ми вшановуємо 36 воїнів нашої громади, які вже ніколи не повернуться додому. Ми дякуємо нашим військовим, які ведуть і далі боротьбу - сьогодні 464 військових з нашої громади. Це чиїсь батьки, чиїсь чоловіки, чиїсь діти. Боронять нашу країну для того, щоб ми могли навчатися, жити, творити і вірити, що Україна є, була і буде. Низький уклін вам".
Особливі емоції викликав волейбол сидячи - дисципліна, що потребує неабиякої витримки та координації. Для школярів це був новий досвід, а для ветеранів - можливість довести, що життя після поранення триває. Учениця 9 класу Марта Петерків зізналася, що навіть для тих, хто займається класичним волейболом, формат сидячи є непростим.
"Волейболом займаюся 3 роки, а сидячий волейбол - це важко. Важко добиратися до м'яча, це все по іншому, але я рада, що військові, які втратили частини тіла, відновлюють себе у спорті та продовжують жити".
Петанк вимагав точності, стрільба з лука - концентрації, а армреслінг - сили духу. Проте головна перемога цієї зустрічі - подолання внутрішніх бар’єрів.
Для ветеранів такі зустрічі - це спосіб повернутися до активного життя, для дітей - можливість побачити справжніх героїв не з екранів, а поруч із собою.
Відділ комунікації поліції Тернопільської області
