Начальник Управління карного розшуку Анатолій Гуска: у роботі розшуківця головне - рішучість та наполегливість

 

Полковник поліції  Анатолій Гуска працює у розшуку вже майже 20 років. Що таке життя оперативника, дізнався ще задовго до того, як став курсантом Національної академії внутрішніх справ та заступив на службу – його батько також присвятив усе життя оперативній діяльності.

 

- Складна, але така цікава професія правоохоронця мені подобалася з дитинства. Я бачив, як працює мій батько, бував у нього на роботі, бачив, як працюють інші співробітники, - розповідає розшуківець. – Тому після закінчення школи жодних сумнівів у виборі професії не виникало.

 

З рідного містечка Борщів хлопець подався до столиці здобувати фахові знання в академії МВС. По завершенню навчання  молодий лейтенант приступив на службу оперуповноваженим в Тернопільський міський відділ міліції.

 

- Коли йшов тоді до міліції, всі очікування від служби повністю співпали з тим, що бачив на службі в тата: режим, умови, обов’язки, – розповідає оперативник. – Я був сповнений сил та енергії, горів роботою. Досі пам’ятаю свій перший розкритий злочин – крадіжку норкової шапки.

 

Так почалися нелегкі робочі будні. Успішні розкриття змінювали і невдачі.  Анатолій Степанович пригадує і перше вбивство, яке досі залишилося нерозкритим – загибель молодої дівчини. Однак труднощі в роботі лише додавали наполегливості та принциповості. Без неї на службі у карному розшуку аж ніяк не обійтися, запевняє керівник.

 

 - Впевнений, аби працювати в головному управлінні, необхідно пройти оперативний шлях, так би мовити, на землі – у районних чи міських відділеннях. Саме там набираєшся неоціненного стажу.

 

У самого Анатолія Степановича такого стажу – десять років. Пройшов шлях від оперативника до начальника карного розшуку тернопільського міськвідділу, а далі  - керівник розшуківців  управління Нацполіції краю.

 

 - В області працює понад двохсот працівників карного розшуку. Це невелика кількість у порівнянні з іншими областями, однак робота у нас злагоджена та ефективна, - запевняє начальник.

 

 – В нас серед злочинів переважають крадіжки, зокрема з транспортних засобів. Серед гучних розкритих справ – вбивство активіста в Кременці. Ми ретельно вистежували підозрюваних у його смерті і таки довели справу до суду.

 

Каже, мета поліцейських – встановити, зібрати достатню доказову базу та затримати людину, яка вчинила злочин.

 

- І після того, як ти чогось досягаєш, витративши на це багато сил та засобів, але впевнено приходиш до мети, отримуєш надзвичайно позитивні відчуття. – розповідає поліцейський. – Така вже в нас робота – відновити справедливість, покаравши винного.

 

Після стількох років роботи на запитання, що для нього означають слова «карний розшук» – відповідає без роздумів:

 

- Напевно, не для мене одного, а для всіх оперативників це не просто  професія. Якщо людина обрала цей напрямок, вона має змиритися, що її звичайне життя буде розходитися з її роботою до того моменту, поки вона не вийде на пенсію. Так було у мого батька, так працюю я, так продовжив правоохоронну династію і мій молодший брат.

 

Вже давно звикла до нелегких робочих буднів і дружина Анатолія Наталя. Подружжя виховує синочка Вадима та ще зовсім крихітну донечку Іринку.

 

 - Добре знаю сам, що дружині хотілося б бачити мене вдома частіше. Однак, мабуть вона, як і кожна жінка працівника поліції згодом розуміє, що ця професія залишає мало часу для рідних. Тому дуже ціную свій родинний затишок і тепло, допомагаю дружині чим можу, приділяю якнайбільше уваги діткам. З сім’єю відпочиваєш емоційно.

 

Зараз в управлінні карного розшуку є 8 вакантних посад. На запитання, які ж вони мають бути ці кандидати, впевнено відповідає:

 

 - Бажаючим опанувати оперативну службу, потрібно прийняти для себе рішення, що ти готовий працювати і повністю віддаватися роботі, не враховуючи особистий час. У злочинців немає вихідних, немає святкових днів, а від професійності дій оперативних працівників залежить розкриття злочинів та авторитет поліції в цілому.