Купував мотор до автомобіля, однак втратив 8 тисяч мешканець обласного центру. Чоловік проплатив кошти через термінал невідомому.

 

Не дочекався цукру мешканець Збаражчини, а 10 тисяч гривень  уміло заробив шахрай.  Ще 13500 гривень відправив аферисту 21-річний кременчанин за ноутбук. Техніки, звісно, не отримав.

 

Купувала прикраси онлайн 32-річна тернополянка. Хитрий зловмисник надійслав в смс-повідомленні посилання на сайт, на якому слід було вибрати та оплатити покупку. Жінка ввела там усі дані. У підсумку 1200 гривень надійшли продавцю, натомість покупець залишилася ні з чим. Як з’ясувалося згодом, стрінка сайту відомого виробника прикрас виявилася сайтом-клоном.

 

Вкотре застерігаємо: ТОРГУЙТЕ БЕЗПЕЧНО! Купуйте онлайн на перевірених сайтах. Перевірити сайти можна за допомогою сервісу Кіберполіції  "STOP FRAUD" . Також ви можете перевіряти відгуки щодо надійних сайтів, продавців та віртуальних магазинів через пошукові системи. Шахрай може замаскуватися як під продавця, так і під покупця.

Псевдопродавець зазвичай пропонує занадто занижену вартість товару, не погоджується на покупку з постоплатою або просить перерахувати чиалий аванс на картку, не знає характеристик товару та поспішає з оплатою товару, надсилає скорочені посилання нібито на сайт для оформлення послуги.

 

Псевдопокупець виманює повні реквізити картки (трьохзначний номер на звороті картки, термін дії картки), вводячи в оману продавця. Наприклад, виникли проблеми з оплатою, у зв’язку з тим, що платіж від імені юридичної особи і потрібно більше інформації про картку.

 

Надійно зберігайте та не розголошуйте свій PIN-код! Працівники банку радять змінювати йго хоча б раз на три місяці. Створіть складний пароль до електронної пошти, соціальних мереж та інтернет-банкінгу. 16-значний номер карти – єдине, що ви можете повідомити за телефоном.